Районна газета

ЩОДО ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА МОЛОЧНУ СИРОВИНУ

Через стрімке зниження закупівельної ціни на молоко, зростає соціальна напруга серед сільських жителів Конотопського району

Наслідки дій молокопереробних підприємств та приватних підприємців, що закупають молоко у населення  перекладаються на місцеві органи виконавчої влади, зокрема на Конотопську районну державну адміністрацію.

Повідомляємо, що відповідно до статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не наділені правом втручатися у господарську діяльність підприємств, установ i організацій, зокрема, у взаємовідносини між сторонами договору. Договірні правовідносини між виробником та закупівельником молока регулюються Цивільним кодексом України i не відносяться до переліку сфер господарювання в яких може здійснюватись державний контроль та нагляд.

Статтею 11 Закону України «Про ціни i ціноутворення» визначено, що ціни є вільними, встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

На сьогодні державне регулювання цін на молочну сировину не здійснюється, тому ціни на неї встановлюються суб’єктами господарювання самостійно (продавець-покупець), за згодою сторін.

Найактуальнішою проблемою на сьогодні є якість свіжого молока, що впливає на рівень закупівельної ціни у населення. Щодня на молокопереробні підприємства Сумської області всіма категоріями господарств реалізується понад 700 тонн молока, при цьому 45% молоко-сировини надходить від приватних господарств населення. Для отримання молока належної якості необхідно дотримуватись певного режиму доїння корів, охолодження та зберігання молока.

Основною причиною того, чому молоко від приватних господарств переважно другого ґатунку – відсутність можливості протягом 2 годин після доїння охолодити молоко до 4ºС. Адже це чи не основний критерій якісного показника молока, а саме: загальної кількості бактерій, і як наслідок – кислотності.

В Україні існує так звана «традиція» збору молока від домогосподарств населення, коли молоковоз з-під двору забирає молоко, а приймальник записавши кількість, виливає його у загальну цистерну. Така схема провокує безвідповідальне відношення людей до доїння, зберігання та здавання молока, а приймальників до його якості.

Приймання молока від господарств населення має відбуватись тільки через молокоприймальні пункти, облаштовані холодильним та лабораторним обладнанням. Це дасть змогу охолодити молоко після кожного доїння і вести персональний облік його якості.